КАФЕДРА ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ

Кафедра гістології, цитології та ембріології була відкрита на базі Чернівецького державного медичного інституту однією з перших. Це було зумовлено важливістю предмету у підготовці фахівців медичного спрямування та особливостями організації навчального процесу у ВНЗі. Перший педагогічний колектив складався з викладачів В.А.Полатай та А.В.Кириличевої на чолі з завідувачем доцентом М.С.Шульгою.


З 2010 року кафедру гістології, цитології та ембріології очолює доктор медичних наук, професор Бойчук Тарас Миколайович . З 1993 року працює у ВНЗ – асистентом, доцентом, професором кафедри медичної біології та генетики БДМУ. З 2000-2003 роки – займає посаду декана медичних факультетів №3 та №1 Буковинського державного медичного університету. На період з 2000 по 2007 роки – призначений заступником начальника Управління (в подальшому, у зв’язку з реорганізацією відділу освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України). З 2007 по 2010 роки – ректор Київського медичного університету Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри нормальної фізіології та медичної біології. З 2010 року по теперішній час, ректор Буковинського державного медичного університету. Підготував трьох кандидатів наук, два доктора наук. Автор більш ніж 250 наукових праць, в тому числі 10 навчальних посібників.
Доцент М.С.Шульга був направлений із Києва у Чернівці для організації роботи новоствореного медичного інституту. За час роботи в інституті доцент М.С.Шульга опублікував 5 праць, в тому числі, методичні вказівки з гістології та ембріології для студентів. Наприкінці 1945 року доцент М.С.Шульга повернувся до Київського державного медичного інституту ім.О.Богомольця для завершення докторської дисертації.

У жовтні 1945 року очолила кафедру кандидат медичних наук А.В.Кириличева, а викладацький склад поповнився кандидатом біологічних наук Д.П.Кладієнко. Власне, асистенти В.А.Полотай та Д.П.Кладієнко зробили найбільший вклад у фундацію кафедри, оскільки вони були першими і пропрацювали тут кілька десятків років. З 1950 по 1951 рік кафедрою завідувала кандидат біологічних наук, доцент Н.М.Краснопольська, а з листопада 1951 до 1974 року кафедру очолює професор І.А.Шевчук, який у 1951 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Возрастные особенности гистологического строения поджелудочной железы человека», а в 1964 році докторську дисертаційну роботу на тему: «Возрастные особенности гистологического строения поджелудочной железы человека в онотогенезе и некоторые гисто-физиологические особенности поджелудочной железы животных в экспериментальных условиях». Беручи до уваги наукові здобутки І.А.Шевчука у 1951 році рішенням наукового колективу інститута присвоєно звання доцента, а з 1964 року – професора.

Професор І.А.Шевчук вважається фундатором кафедри гістології Чернівецького медичного інституту  Він започаткував нейроендокринологічні наукові дослідження. За його керівництва науковці кафедри проводили вивчення взаємозв’язку між ендокринними залозами та нервовою системою. Автор 146 наукових праць, у тому числі монографії «Гистотопография и биологическое значение цинка в организме». Учасник семи Всесоюзних і трьох Міжнародних зїздів гістологів та ендокринологів.

Упродовж 1957-1961 років професор І. А. Шевчук працював за сумісництвом деканом лікувального факультету. Під його керівництвом підготували та захистили кандидатські дисертації: П. І. Цапок, Л. І. Сандуляк, І. М. Рибачук, Т.Ф. Мельник, Г. І. Мардар, М. М. Панчук, М. В. Кришталь.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни першого ступеня, Червоної Зірки, «Знак Пошани» та п’ятьма медалями, його портрет занесений до галереї портретів фундаторів наукових шкіл університету.

Професором І.А. Шевчуком та кандидатом медичних наук Т.Ф.Мельник розроблена та впроваджена в практику методика гістохімічного виявлення цинку в острівцях підшлункової залози. Враховуючи темп наукових досліджень, що задавав колективу кафедри завідувач, послідовники також проводили цінні наукові дослідження. Так, Д.П.Кладієнко запропонувала теорію про роль еритроцитів як транспортної та депонуючої системи для гормонів. Співробітники кафедри Л.І.Сандуляк та Г.І.Мардар довели механізми депонування інсуліну та катехоламінів еритроцитами. Ними були розроблені нові методи гістохімічного виявлення інсуліну та катехоламінів у еритроцитах, які захищені авторськими свідоцтвами та докторськими дисертаціями. З 1974 по 1976 роки кафедрою завідував кандидат медичних наук старший викладач Г.П.Рушковський .

 За цей період на базі кафедри було організовано гістохімічну лабораторію. У цей період колектив складався з асистентів В.В.Зажаєвої, Т.Є.Дякової, Г.І.Мардар, І.П.Кашиної, М.М.Панчука, аспіранта М.В.Кришталь, старших лаборантів: Л.І.Адаменко (учбовий лаборант), П.А.Ягелло та М.Д.Шаровської (лаборанти гістохімлабораторії).
У 1976 році відбулися кадрові зміни. Виконуючою обов’язки завідувача кафедри була призначена кандидат біологічних наук асистент В.В.Зажаєва, якій у 1977 році було присвоєно звання доцента . Тематика наукових досліджень В.В.Зажаєвої – вплив структур мозку на гістологію щитоподібної залози. Автор 65 наукових праць, у тому числі, 1 підручника. Нагороджена грамотою Президії Верховної Ради УРСР та знаком «Відмінник охорони здоровя» (1986 рік).
У 1981 році на посаду завідувача кафедри гістології був обраний кандидат медичних наук, доцент кафедри анатомії Запорізького медичного інституту І.К.Капіносов , який у 1982 році отримав звання професора, а в 1983 році був обраний за конкурсом завідувачем кафедри гістології Саратовського медичного інституту та свою наукову діяльність уже безпосередньо продовжив на базі того ВНЗ. З 1983 по 1984 рік обов’язки завідуючого кафедри гістології знову виконувала доцент Зажаєва В.В.

На початку 80-х років співробітниками кафедри стали: В.Ф.Кузь – асистент, в подальшому старший викладач, І.В.Догадіна – старший лаборант, згодом асистент, доцент, К.М.Чала – старший лаборант, згодом асистент, доцент, І.Ю.Олійник – старший лаборант, аспірант, асистент.


У 1984 році на посаду завідувача кафедри гістології, цитології, ембріології був обраний професор Г.І.Кокощук , який також із 1987 по 2000 рік обіймав посаду проректора з науково-дослідної роботи Чернівецького державного медичного інституту. Дослідження професора Г.І.Кокощука присвячені вивченню проблем регуляції діяльності нирок, водно-сольовому обміну, кислотно-лужної рівноваги, ембріогенезу та ембріотопографії органів людини. Автор 115 наукових праць, у тому числі трьох монографій. Під його керівництвом виконано 7 кандидатських та 1 докторська дисертації. За високий внесок у розвиток науки професору Г.І.Кокощуку було присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України (1996 рік) та члена Академії наук національного прогресу України.

У 1984 році була ліквідована гістохімічна лабораторія. Змінився напрямок наукових досліджень. Колектив кафедри почав виконувати комплексну наукову роботу з кафедрою нормальної фізіології. Окрім того, частина викладачів (І.Ю.Олійник, І.В.Догадіна, В.Ф.Кузь) вивчали розвиток та становлення топографії органів ротової порожнини, нирки, м’язів, судин та клітковинних просторів грудної ділянки в пренатальному періоді онтогенезу людини разом з кафедрою анатомії. В 1995 р. аспірантом кафедри, стає Г.М.Чернікова дисертаційна робота якої теж присвячена ембріотопографії.

Результатом наукових досліджень співробітників стали кандидатські дисертаційні роботи: І.Ю.Олійник «Розвиток і становлення топографії під’язикових та підщелепних слинних залоз в ранньому періоді онтогенезу людини», І.В.Догадіна «Розвиток та становлення топографії структур воріт нирки в ранньому періоді онтогенезу людини», Г.М.Чернікова «Розвиток та становлення топографії підшлункової залози в пренатальному періоді онтогенезу людини».

В цей же період асистент К.М.Чала виконувала та захистила кандидатську дисертацію під керівництвом професора О.Л.Кухарчука на тему: «Вплив хлористих сполук солей талію, калію та свинцю на кислотно-лужний гомеостаз організму».

За період існування кафедри колектив постійно поновлювався та омоложувався. З 2002 по 2008 роки колектив поповнився молодими науковцями: І.Г.Кушнір – асистент-стажист, асистент, О.І.Петришен – асистент-стажист, згодом асистент, А.А.Ходоровська – аспірант, асистент, доцент, Ю.Ю.Малик – асистент, Н.В.Ткачук – старший лаборант, асистент-стажист, С.Г.Галкін – асистент, Н.П.Пентелейчук – старший лаборант, асистент, Л.Я.Федонюк – доцент, Т.О.Семенюк – асистент.


У 2003 році відбулася повна реструктуризація кафедри гістології, цитології та ембріології. Науково-педагогічний колектив був об’єднаний з колективом кафедри медичної біології, паразитології та генетики. Очолив новостворений колектив член кореспондент АПН України, професор В.П.Пішак, а кафедра отримала назву – медичної біології, генетики та гістології . Такі зміни стали за умов виробничої необхідності, так як більша частина колективу була молодими науковцями. Саме вони під керівництвом професора В.П.Пішака виконують кандидатські дисертаційні роботи: А.А.Ходоровська «Стан щитоподібної залози в умовах стресу при зміненому фотоперіоді», О.І.Петришен «Морфофункціональний стан нирок стресованих тварин за дії солей алюмінію та свинцю при порушенні фотоперіодизму». Усі роботи є фрагментами планової наукової роботи кафедри медичної біології на тему: «Вплив стресу та солей важких металів на хроноритми функцій нирок і морфологічні показники деяких ендокринних органів».

Враховуючи збільшення викладачів Вченою радою було прийняте рішення сформувати курс гістології, цитології та ембріології на чолі якого призначено доцента Л.Я.Федонюк, яка у 2009 році захистила дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему «Структурна організація змін клапанного апарату при набутих вадах серця». А у 2010 році молоді науковці кафедри під керівництвом д.мед.н. Л.Я.Федонюк розпочинають дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня кандидат медичних наук: Ю.Ю.Малик – «Гістоархітектоніка сухожилкових струн мітрального клапана людей у нормі та при малих аномаліях серця», Н.П.Пентелейчук – «Структурна організація сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця у плодів, новонароджених і дітей грудного віку», Т.О.Семенюк «Морфологічні аспекти кровоносних судин клапанів серця в пренатальному періоді, дітей віком до 1 року та у дорослих людей».


 
   


За роки свого існування кафедра гістології, цитології та ембріології досягла значних успіхів у навчально-виховній та науковій діяльності (фото 8, 9). Зусиллями співробітників кафедри створені належні умови для підготовки медичних та науково-педагогічних кадрів 

(фото 10), виконання на сучасному рівні наукових досліджень дозволяє з оптимізмом дивитися у майбутнє (фото 11).

 


Comments